АНГЛІЙСЬКА ЯК АКТ НАДІЇ: ЯК ВИКЛАДАЧІ ДДТУ ПІДКОРЮВАЛИ ГОЛОВНУ ОСВІТНЮ ПОДІЮ РОКУ ВІД TESOL-UKRAINE
 |  |
З 22 по 24 травня 2026 року в
стінах Київського національного лінгвістичного університету відбулася масштабна
подія у сфері лінгвістики та педагогіки - Національна конвенція TESOL-Ukraine
2026 під гаслом «Викладання англійської мови як акт надії у складні часи:
вкорінені в реальність, прагнемо оновлення»
Конвенція, яка проходила
за підтримки Регіонального офісу з питань викладання англійської мови (RELO)
Посольства США в Україні, об'єднала українських та міжнародних експертів для
обговорення найгостріших викликів сучасної іншомовної освіти
Програма триденного
марафону була надзвичайно насиченою та стартувала з урочистого пленарного
засідання за участі керівництва TESOL-Ukraine і представників Посольства США
Протягом роботи секцій
викладачі ДДТУ долучилися до обговорення низки інноваційних воркшопів та
практичних сесій
·
штучний
інтелект в освіті: оптимізація рутинної роботи викладача, деконструкція та переосмислення
оцінювання за допомогою AI
·
психологічна
підтримка та менторство: розвиток емоційної стійкості (резільєнтності)
викладачів, подолання професійного вигорання та впровадження технік самозарадності
у кризові часи
·
методична
інноватика:
інтеграція змістовного інтегрованого навчання мови та предмету (CLIL),
використання цифрового сторітелінгу, автентичних медіаматеріалів та кіноклубів
для активації мовленнєвих навичок студентів
Особливу увагу було
приділено розробці сучасних навчальних матеріалів для викладання англійської
мови професійного спрямування (ESP) та підготовці студентів до успішного
складання міжнародних іспитів
Участь у конвенції TESOL-Ukraine дозволила викладачам нашого університету не лише ознайомитися із передовим світовим досвідом, а й отримати дієві практичні кейси та інструменти. Отримані знання та інноваційні методики будуть активно впроваджуватися в освітній процес ДДТУ для забезпечення високої якості підготовки студентів та подальшого розвитку цифрової дидактики на кафедрі.
 |  |
 |
ЗАВЖДИ РАДІ ГОСТЯМ – ПРОФЕСІОНАЛАМ-ПРАКТИКАМ
7 травня 2026 року для здобувачів-бакалаврів спеціальності B11.041 Філологія (раніше 035)» із гостьовою лекцією завітав приватний підприємець, директор бюро перекладів Гоцирідзе Давид Олександрович..
 |  |
Зустріч розпочалася з щирої розповіді Давида Олександровича про власний професійний шлях. Спікер поділився історією своєї родини, де багатомовність та мовна майстерність були частиною життя, що зрештою і визначило його вибір професії. Спираючись на багаторічний досвід, лектор наголосив, що переклад — це не просто робота, а ремесло, яке вимагає безперервного розвитку та підприємницького хисту.
Під час обговорення видів перекладу та їхніх викликів було сформульовано одну з ключових тез лекції: «Не існує перекладача взагалі — існує фахівець у конкретній парі мов та конкретній тематичній ніші». Гість акцентував увагу на тому, що глибока спеціалізація (юридичний, технічний, медичний (письмовий) переклад тощо) є єдиним способом стати високооплачуваним експертом і витримати конкуренцію на ринку.
Давид Олександрович торкнувся актуальної теми загрози з боку штучного інтелекту. Він зазначив, що за понад 20 років його діяльності професійному співтовариству неодноразово пророкували занепад через розвиток технологій. Проте спікер нагадав класичний принцип Св. Єроніма: «Non verbum de verbo sed sensum de sensu exprimere» (Передавати не слово в слово, а зміст у зміст). Машина здатна оперувати даними, але вона досі не спроможна осягнути контекстуальні нюанси, культурний підтекст та емоційну глибину, які доступні лише людині.
Попри вірність традиціям, сучасний перекладач має бути «цифровою людиною». Спікер детально зупинився на важливості цифрової грамотності, що включає, зокрема:
- ·Вміння працювати з CAT-інструментами (системами автоматизованого перекладу).
- ·Майстерність «глибокого пошуку»: Давид Олександрович продемонстрував, що звичайний Google Search при використанні спеціальних операторів та фільтрів стає потужним інструментом термінологічного аналізу.
- ·Професійна пошукова майстерність при пошуку співпраці.
- ·Швидкість набору тексту/ навички сліпого набору.
- ·Використання штучного інтелекту, промт-інжиніринг та критичне мислення.
Студенти ще раз замислилися про жорсткі норми часу для усних перекладачів та фізіологічні межі концентрації. Було наведено вражаючу статистику щодо відсотка інформації, який реально вдається передати при синхронному та послідовному перекладі (втрати неминучі, і завдання фахівця — мінімізувати їх без шкоди для сенсу). Гість поділився практичним «райдером» перекладача: з власного досвіду він радить завжди вимагати дві речі — достатню кількість води та якісний звук (ізоляцію кабіни), адже без цього професійне виконання обов’язків неможливе.
Окремий блок лекції був присвячений комерційній стороні. Обговорили стандарти розрахунку вартості: чому за одиницю береться сторінка у 1800 знаків і чому критично важливо заздалегідь узгоджувати, чи враховуються пробіли. Давид Олександрович пояснив, як ці «технічні дрібниці» впливають на фінансовий результат, професійну репутацію і самоповагу.
Поради молодим фахівцям: як подолати бар’єр входу
Гість відверто обговорив парадокс ринку: високі вимоги до новачків (досвід від 5 років, наявність бази, публікацій, досконале знання мов тощо). Його поради були максимально практичними:
· Волонтерство: братися за безкоштовні або недорогі проєкти (ГО, волонтерські фонди) для формування портфоліо.
· Стійкість до відмов: бути готовим до сотень розісланих резюме та обов’язкового виконання тестових завдань.
· Постійне навчання: розширювати словниковий запас, але паралельно розвивати загальну ерудицію та навички імовірнісного прогнозування (вміння здогадатися про значення зі змісту, коли темп мовлення не дозволяє скористатися словником).
Лекція пройшла у форматі інтерактивного діалогу. Харизматичність гостя та його готовність відповідати на гострі питання викликали жвавий інтерес аудиторії. Студенти отримали не лише теоретичні знання, а й реальну «дорожню карту» для старту в професії, усвідомивши, що переклад — це поєднання високого мистецтва та сучасних технологій.
Зустріч з Давидом
Олександровичем – це логічне продовження нашої співпраці. На кафедрі філології
та мовних комунікацій нещодавно розпочали професійну співпрпацю з
перекладацьким бюро нашого гостя і підписали договір, а вже після
натхненного виступу пана Давида декілька здобувачів загорілися проходити виробничу
(перекладацьку) практику саме в нього на підприємстві. Реальні
перекладацькі проєкти для молоді – це цінна можливість набуття практичного
професійного досвіду, вироблення навичок стресостійкості, тайм-менеджменту,
чесності і відповідальності; а для викладачів – обов’язкова для удосконалення освітніх компонент програми.
Здобувачі і викладачі кафедри щиро вдячні пану Гоцирідзе за цікаву та змістовну лекцію, корисний професійний досвід і доречні поради, підтримку освітніх ініціатив кафедри та готовність до подальшої співпраці у підготовці висококваліфікованих фахівців.
НАУКОВИЙ ДІАЛОГ ПОКОЛІНЬ: ВІЗИТ ДО КАМ’ЯНСЬКОГО ЛІЦЕЮ №11
У межах відзначення Дня науки та з метою популяризації філологічних знань серед учнівської молоді відбулася знакова зустріч, що об'єднала університетську науку та середню освіту. 8 травня до Кам’янського ліцею №11 завітали завідувач кафедри філології та мовних комунікацій Зоя ВОРОНОВА та доцент кафедри Марина РОМАНЮХА. Цей візит став яскравим свідченням того, що шлях у велику науку починається ще зі шкільної лави, а мова й комунікація є тими фундаментальними інструментами, які відкривають молоді двері у глобальний світ.
У межах зустрічі зі старшокласниками ліцею науковці провели захопливий лекторій-інтерактив, присвячений таємницям нашого мислення — теорії когнітивної (концептуальної) метафори. Разом із філологами ліцеїсти вчилися «приміряти» на себе повсякденні висловлювання в українській та англійській мовах, досліджуючи, як глибоко в нашій свідомості укорінені метафоричні коди. Учасники інтерактиву порівнювали, як ми виражаємо емоції через фізичні явища, шукаючи точні міжмовні паралелі: від гарячого темпераменту (ANGER IS HEAT/FIRE: українське «у мене вже підгорає!» чи «мене просто розриває!») до емоційного вигорання через перегрів (STRESS IS OVERHEATING / BURNING OUT: «щось я перегорів…», «ти краще охолонь!» або англійське «totally burn out»). Студенти та ліцеїсти жваво аналізували спільні для обох культур метафоричні контейнери (ANGER IS A LIQUID IN A CONTAINER: «в мене накипіло!», «остання крапля») та просторову ієрархію соціуму (STATUS IS UP/DOWN), де молодіжний сленг «це просто топчик!» або «пробити дно» концептуально межує з англійським «working under a supervisor» чи «dress-down Friday». Особливу цікавість викликала морська метафорика у повсякденному спілкуванні (SOCIAL INTERACTION IS A SEA VOYAGE), де вдалий жарт стає «ice-breaker», а ризикована ситуація — прогулянкою по тонкій кризі («to walk on thin ice»).
Разом з молоддю гості пірнули у простір музики. На прикладі пісні Susie Suh & Robot Koch "Here with Me" аудиторія розбирала метафору почуттів як небезпечної морської течії («caught in the riptide») та кохання як фізичного зіткнення («I collided into you»), де зародження емоції концептуалізується через вогонь та вибух («begins just like a spark... exploding in the dark»). Рок-композиція Pink "Try" продемонструвала класичне бачення пристрасті та бажання крізь небезпечне полум'я (DESIRE IS A FLAME / FIRE), де кожен ризикує обпектися («where there is a flame, someone's bound to get burned»). Натомість у треку Incubus "Drive" присутні вхопили когнітивну метафору FEAR IS A DRIVER / CONTROL, з'ясувавши, як страх здатний перехоплювати керування нашим життям («let the fear take the wheel and steer»), та як важливо самому стати за кермо власної долі.
Зустріч пройшла у надзвичайно теплій, піднесеній та творчій атмосфері. Кафедра філології та мовних комунікацій щиро дякує директору ліцею ЗЕМЛЯНІЙ Тетяні Володимирівні, заступнику директораз навчально-виховної роботи БИДАНЦЕВІЙ Марині Григорівні та колективу Кам’янського ліцею №11 за відкритість до співпраці та високий рівень підготовки учнів. Віримо, що цей , вже не перший, візит надихне багатьох випускників ліцею пов'язати своє майбутнє з магічним світом слова та перекладу у стінах нашого університету!
Європейські цінності у дії: майбутні філологи ДДТУ провели креативний виховний захід
Напередодні Дня Європи, який символізує єдність, мир та спільні прагнення до демократичного майбутнього, освітній простір нашого університету наповнився особливою енергією. Для здобувачів вищої освіти 3-го курсу групи ФІЛ-23-1д практичне заняття з дисципліни «Педагогіка» перетворилося на справжній майданчик для реалізації європейських стандартів освіти.
Поєднуючи тему заняття «Зміст виховання у дії» з ідеями європейської інтеграції, майбутні педагоги продемонстрували, що сучасне виховання - це не теорія, а активна життєва позиція.
В рамках заходу студенти презентували власні розробки, побудовані на матеріалах проєкту «Мовний Код 4.5.0». Програма була насичена інтерактивними завданнями, серед яких особливу увагу привернули:
- «Розмінування тексту» - під час якого учасники звільняли текст «замінований» суржиком, калькою та помилками.
- «Реставрація рукопису» - завдання на відновлення «пошкодженого» часом текст класика, вписуючи відсутні слова у вірші.
- «Global Voice» Англомовний блок - завдання на перетворення української класики на меседж англійською мовою для світу.
Варто відзначити високий рівень підготовки групи ФІЛ-23-1д. Студенти не просто «виконали завдання», а продемонстрували справжній хист до педагогічної майстерності. Вони змогли поєднати філологічну точність із виховною метою, довівши, що молода генерація українських вчителів готова працювати у єдиному європейському освітньому просторі.
Ми пишаємося нашими здобувачами! Викладацький склад кафедри висловлює щиру вдячність студентам за креативність, відповідальність та вміння створювати атмосферу свята навіть під час складного навчального процесу. Ваші успіхи сьогодні — це запорука якісної освіти в Україні майбутнього!
 |  |
 |  |
СУМНІ РОКОВИНИ
Атомна генерація — це, мабуть, вершина сучасної інженерної думки та технологічного поступу. Це сфера, де наукові теорії мікросвіту перетворюються на колосальні обсяги енергії, що живлять цілі країни. Атомна електростанція (АЕС) — це надскладна система, де одночасно відбуваються термодинамічні, ядерно-фізичні та хімічні процеси, керовані автоматикою з точністю до мілісекунд. Для функціонування АЕС потрібна синергія експертів із найрізноманітніших сфер: ядерна фізика та теплофізика, матеріалознавство, кібернетика та IT, хімія, будівництво та сейсмологія. Безпека в атомній енергетиці стоїть вище за економічну вигоду чи виробничі графіки. Саме тут кожна дія оператора регламентована покроковими алгоритмами і саме тут працює принцип нульової толерантності до помилок, адже помилка в атомній енергетиці має транскордонні наслідки.
Після перегляду сюжетів, присвячених роковинам трагедії, зустріч перейшла у формат відкритого діалогу. Спільна рефлексія дозволила учасникам не лише вшанувати пам'ять ліквідаторів, а й проаналізувати технічні та стратегічні аспекти ядерної енергетики, які залишаються критично важливими для сьогодення України.
Молодь знає, що атомна енергетика базується на реакції ядерного поділу. Це розщеплення важкого ядра (наприклад, Урану-235) на менші фрагменти під дією нейтронів, що супроводжується виділенням колосальної кількості енергії.
Окремо обговорили значущість атомної енергетики в енергосистемі України, а вона у мирний час стабільно складала близько 50–55% від загального виробництва електроенергії. У зв’язку з військовою агресією рф особливо гостро відчуваються наслідки обстрілів маневрової генерації (ТЕС/ГЕС), і ні для кого не є новиною факт підвищеного навантаження на атомні станції у ці періоди. Рефлексували з молоддю над питанням, наскільки б зросла доля атомної енергетики в сукупному виробництві енергії України, якщо б ЧАЕС не була зупинена,
Цікавим блоком дискусії стала тема луни Чорнобильської катастрофи для розбудови енергетичного ландшафту Європи. Багато здивування в аудиторії викликал перелік країн, які відмовилися від атомних електростанцій - Бельгія, Німеччина, Іспанія, Швейцарія, Швеція здійснюють довгострокову політику відмови від ядерної енергетики.
Сумні роковини — це не лише привід для скорботи, а й нагадування про величезну відповідальність, яку несе людство, приборкуючи енергію атома. Аудиторія дійшла згоди, що висока частка АЕС в енергобалансі України вимагає від нас найвищого рівня фаховості та міжнародного контролю.
 |
|
Bonjour, Франкофонія!
День французької мови, який щорічно святкується 20 березня, був заснований Організацією Об’єднаних Націй для вшанування французької мови та її внеску в глобальну культуру, дипломатію та комунікацію. Цей день збігається з Міжнародним днем Франкофонії, що підкреслює важливість французької мови для понад 300 мільйонів людей у більш ніж 50 країнах світу. Французька є однією з офіційних мов ООН і використовується на п’яти континентах, що робить її ключовою мовою міжнародних відносин і співпраці.
Метою Дня французької мови є сприяння лінгвістичному та культурному різноманіттю, заохочення багатомовності та святкування багатої історії й еволюції французької мови. Французька мова відіграла значну роль у формуванні літератури, мистецтва, науки та філософії й залишається важливим засобом культурного обміну та глобальної дипломатії.
Щороку День французької мови відзначається заходами та активностями, такими як читання літератури, мовні майстер-класи та культурні програми, які підкреслюють красу та важливість французької мови. Це день для франкомовних спільнот і тих, хто вивчає французьку мову, щоб відсвяткувати своє спільне надбання та тривалий вплив французької мови в різних галузях людської діяльності.
Выдзначили День Франкофонії і на кафедрі, захід розпочався з інформаційного блоку. Здобувачі переглянули серію пізнавальних відео про феномен Франкофонії, дізналися про поширення французької мови на різних континентах та її роль як інструменту міжнародного діалогу.
Основна частина заходу була представлена низкою інтерактивних та творчих етапів:
1. Вікторина «Знавці франкомовного світу»
Три команди змагалися у знаннях з історії, літератури та лінгвістичних особливостей франкомовних країн. Питання охоплювали як класичні факти, так і цікаві сучасні аспекти життя Франції та країн-членів МОФ (Міжнародна організація Франкофонії).
2. Творчий конкурс «Архітектурна магія Парижу»
Кожна команда презентувала видатну споруду Парижу в 3D-форматі. Презентації супроводжувалися цікавими маловідомими фактами про історію створення та культурне значення обраних об’єктів.
 |  |  |
3. Конкурс інтуїції «Франція наосліп або картографічний челендж»
Один із найазартніших етапів заходу, що вимагав від учасників не лише знань, а й просторової уяви. Команди мали завдання відтворити фізичну карту Франції «з пам'яті», позначивши ключові географічні орієнтири: обриси кордонів, основні гірські масиви (Альпи, Піренеї) та найбільші річки (Луару, Сену, Рону). Ця вправа продемонструвала глибоке розуміння студентами ландшафту країни, мову якої вони вивчають, та допомогла візуалізувати культурний простір Франції.
 |  |  |
4. Презентаційна сесія «Місто моєї мрії у Франції»
Команди підготували короткі доповіді-подорожі. Здобувачі ділилися своїми мріями про відвідування не лише Парижу, а й затишних куточків Провансу, Нормандії та Лазурового узбережжя, обґрунтовуючи свій вибір філологічним та культурним інтересом.
 |  |  |
Захід пройшов у творчій та дружній атмосфері. Учасники продемонстрували високий рівень підготовки, креативність та глибоке зацікавлення у вивченні французької мови. Такі ініціативи сприяють формуванню соціокультурної компетенції майбутніх фахівців.
День Франкофонії став не лише навчальним заходом, а й справжнім святом натхнення для всіх шанувальників французького слова.
Пішохідна екскурсія «Видатні жінки Камʼянського»
Напередодні Міжнародного жіночого для у місті відбулася авторська краєзнавча екскурсія Любові Алексієвської, до якої приєдналися викладачі й здобувачі кафедри.
Екскурсія
стала логічним продовженням наших заходів (25 лютого): якщо на плакатах здобувачі відтворювали
образи загальновідомих українок, то під час прогулянки старими вулицями
Кам’янського історія буквально ожила в іменах наших землячок. Ми занурилися в
долі жінок, які творили обличчя нашого міста: від простих селянок до науковиць,
від актрис до героїнь війни.
Під час
екскурсії ми дізналися про Ельну Сундгрен та Софію
Шаповалову; відкривали
таємниці життя Олени Ган та її доньки Олени Блаватської; почули про відданість у роботі директорки першої гімназії Анни Мороз; вшановували
мужність Галини Романової;
поговорили про талановиту архитекторку (доньку відомого О.Сокола) Ольгу
Брусову, якій завдячуємо проєктуванням найгарниших будівель центральної
частини міста; й багатьох інших, згадали і про сучасних відомих жінок нашого міста.
 |  |
 |
Поєднання творчої роботи над постерами та живої краєзнавчої мандрівки дозволило філологам не лише вшанувати Міжнародний жіночий день, а й глибше зрозуміти роль жінки в культурному коді України та рідного Кам’янського. Сподіваємося, що цей досвід стане потужним стимулом для подальших наукових та творчих пошуків наших здобувачів.
Дякуємо Любові Алексієвській за професіоналізм, а учасникам — за щиру цікавість до рідної історії!
Вшановуємо незламних: захід до Дня української жінки
День української жінки відзначають 25 лютого, у день народження видатної поетеси Лесі Українки. Це свято вшановує силу, незламність, талант та внесок українок у розвиток держави, культури та науки. Станом на лютий 2026 року свято не затверджено офіційно на державному рівні, проте воно активно підтримується суспільством та набуває популярності.
Довгий час образ жінки в нашій культурі намагалися
спростити, звести до побуту, до берегині у вузькому сенсі, або ж вітати раз на рік лише за красу і ніжність.
Але Леся Українка ще понад століття тому зламала цей шаблон. Вона - це не лише про Лісову пісню та ніжну Мавку. Леся - це про титанічну силу духу
в тендітному тілі. Це про інтелектуальну потужність європейського рівня. Це про Сontra spem
spero (Без надії сподіваюсь) – гасло, яке стало національним кодом
незламності. Вона показала, що українська жінка може бути філософом, драматургом, поліглотом і борцем, чиє
слово гостріше
за меч.
Сьогоднішнє свято - це повернення до цих істинних смислів. Сьогоднішня українська
жінка пряма
спадкоємиця Лесиного духу. Вона військова, яка тримає позиції на нулі. Вона
волонтерка, яка знаходить неможливе за добу. Вона медикиня, яка витягує життя з того світу
під обстрілами.
Вона дипломатка, науковиця і мисткиня, яка просуває український наратив у світі. Вона мати, яка захищає
майбутнє своїх дітей.
Головною особливістю цьогорічного святкування стала синергія кураторів 1–4 курсів, які в межах виховної роботи організували спільний простір для професійного та особистісного зростання здобувачів, які приєдналися до святкування Дня української жінки, але не просто словами, а творчим дослідженням нашої історії.
У
межах заходу відбулася презентація проєктів «Видатні жінки України», де студенти мовою плаката розповіли про тих, хто
формував обличчя нашої нації. Три
команди представили своє бачення жіночої сили:
 |  | |
 |  |
 |
Роботи здобувачів довели, що українська
жінка – це
не лише про ніжність, а насамперед про інтелект, волю та здатність змінювати
хід історії. Цей
захід ще раз нагадав нам: знати своїх героїнь – це розуміти власну ідентичність.
Дякуємо
всім учасникам за креативність та глибокий зміст!
Масниця крізь призму мов і культур: пізнавальний захід для студентів-філологів
18 лютого студенти-філологи взяли участь у пізнавальному заході, присвяченому культурним і національним традиціям святкування Масниці. Під час зустрічі учасники дізналися про історію свята, його символіку та значення в українській культурі, а також ознайомилися з подібними традиціями в інших країнах, зокрема у Велика Британія, США та Франція.
Особливу увагу було приділено мовному аспекту заходу: студенти розширили свій словниковий запас іноземними мовами, пов’язаний із темою народних свят, традицій та кулінарних символів Масниці. Учасники також обговорили, як культурні явища відображаються в мові та як подібні свята допомагають краще зрозуміти менталітет різних народів.
Захід став гарною можливістю для студентів спеціальності «Германські мови та літератури» поєднати культурологічні знання з практикою використання іноземної лексики та міжкультурної комунікації.
 |  |
 |  |
Майбутні вчителі презентували результати педагогічної практики
Відбувся захист педагогічної практики студентів 4 курсу очної форми навчання, під час якого здобувачі освіти представили результати своєї роботи у закладах освіти. У своїх виступах студенти розповіли про бази практик, особливості організації навчального процесу та досвід, отриманий під час перебування у навчальних закладах.
Особливу увагу вони приділили відвідуванню занять досвідчених учителів, аналізу методів викладання, використанню сучасних освітніх технологій та роботі з учнями. Студенти також поділилися враженнями від проведення власних уроків, підготовки навчальних матеріалів і налагодження комунікації з класом.
Під час обговорення учасники заходу активно відповідали на запитання викладачів і здобувачів освіти, обмінювалися думками щодо труднощів і досягнень, отриманих у процесі практичної підготовки. Захист педагогічної практики став важливим етапом професійного становлення майбутніх учителів та можливістю узагальнити здобутий педагогічний досвід.
Бажаємо студентам подальших успіхів у професійному зростанні, натхнення в педагогічній діяльності та впевнених кроків на шляху до вчительської майстерності. Пишаємося вами!!!
 |  |  |
 |  |  |
Звіт про проведення ІІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції «Мова та суспільство: проблеми сучасних комунікацій»
11.12.2025 на кафедрі філології та мовних комунікацій відбулася ІІІ всеукраїнська науково-методична конференція «Мова та суспільство: проблеми сучасних комунікацій»
Цьогорічна філологічна конференція стала
простором, де слово знову довело свою силу — об’єднувати, надихати й відкривати
нові горизонти. Учасники ділилися ідеями, презентували результати досліджень і
шукали відповіді на питання, що формують сучасний гуманітарний дискурс.
Атмосфера інтелектуального піднесення, жива взаємодія та щире прагнення до
наукового діалогу створили унікальний простір, у якому народжувалися нові
смисли та окреслювалися перспективи подальших досліджень.
Образ сучасного перекладача був розкритий в інтерактивному діалозі (доповідач – доц. Марина Романюха). Було підкреслено, що сучасний перекладач — це не просто знавець мов, а багатогранний професіонал: висококваліфікований лінгвіст, культурний посередник, технічно обізнаний спеціаліст із розвиненими "м'якими навичками" (soft skills), який поєднує глибокі знання, стресостійкість, креативність та вміння працювати з технологіями, зберігаючи людський елемент та культурні нюанси при передачі змісту. Він має бути уважним до деталей, самоорганізованим, вміти дотримуватися дедлайнів та ефективно комунікувати, працюючи як з технічними, так і з художніми текстами.
Дослідили і роль латинської мови в контексті сьогодення (доповідач – доц. Наталія Валуєва). Було зазначено, що Латинська мова у сучасному просторі – це складне багатогранне явище, яке виходить далеко за рамки суто академічного або наукового використання. Вона продовжує впливати на формування багатьох складових нашого життя: науку, культуру, освіту, релігію, живе не тільки в наукових термінах, класичній літературі, католицькій церкві, але й у мові звичайних людей, блогах та мемах. Латинські вирази в медіапросторі дозволяють стисло передати великий обсяг інформації: культурну спадщину, історичні алюзії, емоційні відтінки, що робить медіадискурс глибшим. Латинські афоризми часто можна побачити у заголовках газет, статтях, рекламі, навіть девізах ЗСУ.
Доц. Наталя Кузьменко провела інтерактивний майстер-клас з соціально-емоційного навчання, наочно продемонструвавши важливість емоційного налаштування на початку заняття, що миттєво зацікавлює учнів, знижує стрес, вводить в мовну середу, активує попередні знання, створює позитивне перше враження та готує учнів до сприйняття нового матеріалу, перетворюючи урок на захопливий процес відкриттів, а не просто перелік фактів. Він слугує «містком», що переводить увагу з буденності в навчальну діяльність, підвищуючи мотивацію та ефективність навчання.
Здобувачі різних курсів виступили з цікавими доповідями :
Образність сучасних
неологізмів було представлено здобувачкою 1-го курсу Марією Конобас (ФІЛ-25-1д);
здобувачка 4-го курсу Алвард Асатрян підкреслила важливість фонових знань під
час перекладу (ФІЛ-22 1д); здобувач 4-го курсу Леонідов Дмитро зробив 2
доповіді: Літературознавче порівняння антивоєнних стратегій Е. Ремарка та А.
Чеха, а також представив Tik Tok як важливий простір для формування новітнього
англомовного сленгу; здобувачка 1-го курсу Самченко Анастасія (СЦЗУ-25 1д)
продовжила думку попереднього доповідача, зробивши виступ на тему «Особливості
сучасного молодіжного сленгу англійської мови».
Підсумовуючи роботу ІІІ всеукраїнської науково-методичної конференції «Мова та суспільство: проблеми сучасних комунікацій», можна впевнено стверджувати, що вона стала важливим майданчиком для фахового діалогу, обміну досвідом і народження нових наукових ідей. Доповіді викладачів і здобувачів продемонстрували глибину сучасних філологічних досліджень, актуальність мовознавчих і перекладознавчих проблем, а також невпинний розвиток гуманітарної думки в Україні.
Не дивлячись на виклики сьогодення (електричні знеструмлення), внутрішнє світло – це Perpetuum mobile кожного українця. Саме воно підтримує прагнення до знань, надихає на творчість, спонукає до професійного зростання та об’єднує спільноту, яка вірить у силу слова й цінність освіти. Конференція ще раз довела: філологічна наука живе, розвивається й упевнено рухається вперед, зберігаючи стійкість, людяність і невичерпну енергію, що народжується з внутрішнього світла кожного учасника освітнього процесу.
Студенти групи ФІЛ-25 (1д) ОПП «Германські мови та літератури (переклад включно) ¬ перша англійська» взяли участь у ІІІ Міжнародному конкурсі з цифрового сторітелінга «Життєві історії для зцілення та натхнення від тих, хто навчає та вчить англійську мову».
Участь у конкурсі стала для Журавель Софії та Ярової Мілани важливим етапом професійного та особистісного зростання, адже вони мали змогу спробувати себе у створенні авторських цифрових історій англійською мовою, осмислити власний досвід, поділитися переживаннями та продемонструвати креативність, критичне мислення й уміння працювати з сучасними цифровими інструментами.
Участь у конкурсі міжнародного рівня є цінним досягненням, що сприяє формуванню професійної впевненості, розвитку соціально-емоційних навичок та мотивації до подальшого вдосконалення. Отриманий досвід, зворотний зв’язок і сама сміливість представити власну роботу на такій платформі — це важливий крок на шляху становлення майбутніх фахівців-філологів і вчителів англійської мови.
Бажаємо студентам не зупинятися на досягнутому, зберігати творчий запал і надалі активно долучатися до професійних ініціатив та конкурсів. Пишаємося вами!
ДЕНЬ СТУДЕНТА
17 листопада 2025 року в університеті панувала особлива атмосфера — багато яскравих емоцій, енергії та справжнього святкового настрою. День студента ми відзначили так, як завжди вміємо — натхненно, весело й гучно!
ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ: ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОПЛЮЮЧИХ УРОКІВ (методичний семінар від професіонала-практика)
31 жовтня 2025 року на базі
кафедри філології та мовних комунікацій відбувся методичний семінар
за участі вчителя вищої категорії Володюшиної Вікторії Віталіївни,
яка працює у КЗ "Ліцей № 5 ім. Г. Романової" КМР та
здобувачів-філологів. Під час методичного семінару «Від теорії до практики: інструментарій для проведення
захоплюючих уроків» учасники обговорили ефективні підходи до
організації сучасного уроку, спрямованого на розвиток мотивації
учнів, створення доброзичливої атмосфери та підвищення
зацікавленості до навчання.
ПІДВИЩУЄМО МЕТОДИЧНУ ГРАМОТНІСТЬ
24-25 жовтня 2025 року доценти кафедри філології та мовних комунікацій Валуєва Наталія та Романюха Марина взяли участь у науково-практичній конференції “Assessment Literacy in Action: Celebrating 10 Years of UALTA’s Impact on Language Testing and Assessment in Ukraine” (м.Львів), присвяченій десятиріччю діяльності Всеукраїнської асоціації з мовного тестування та оцінювання (UALTA) (президент - Olga Kvasova, к.пед.н., доц., доцент кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Київського національного університету імені Т.Шевченка).
За програмою конференції доповідачі охопили широкий спектр питань розвитку методик мовного оцінювання. Обговорено такі ключові напрями: формування оцінювальної грамотності вчителів; розробка інтегрованих мовних завдань; впровадження альтернативних та формувальних методів оцінювання; оцінювання мовленнєвих і академічних навичок студентів у цифровому середовищі; використання мультимодальних і міждисциплінарних підходів.
ЗРОСТАЄМО РАЗОМ ІЗ МІЖНАРОДНОЮ СПІЛЬНОТОЮ
Неймовірно цікаво спостерігати за тим, як змінюється світ з розвитком технічного процесу. Надбання сучасних технологій стали невід’ємною частиною життя кожного, і діджиталізація не оминула й сфери перекладу. Питання взаємодії людини та машини невпинно досліджується та висвітлюється багатьма фахівцями.
24 жовтня 2025 року
викладачі кафдери філології та мовних комунікацій відвідали вебінар на тему «Від CAT-tools до ChatGPT: як цифрові технології
змінюють викладання перекладу» на
платформі Zoom, підготовлений Ольгою
Пєшковою, доктором філософії, доценткою кафедри перекладознавства імені Миколи
Лукаша Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в межах
проєкту Erasmus+ DigiFLEd. Спікерка детально
пояснила відмінності між машинним і автоматизованим перекладом, навела приклади застосування ChatGPT та
Claude AI для розв’язання типових перекладацьких проблем (зокрема
під час передачі каламбурів), поділилася своїм досвідом взаємодії з ChatGPT під
час перекладу каламбурів, а також показала, як інструменти штучного
інтелекту можуть органічно інтегруватися в навчальний процес.
Учасники заходу активно долучалися до обговорення, ставили запитання,
обмінювалися досвідом використання цифрових платформ у перекладацькій освіті та
цікавилися можливостями курсу Translation Technologies, створеного в межах співпраці університетів-партнерів
проєкту DigiFLEd.
Неймовірно вдячні
спікерці Ользі Пєшковій та організаторам проєкту Erasmus+ DigiFLEd за надану можливість збагатитися професійними знаннями та
рухатися в ритмі сучасності!
ЦІННИЙ ДІАЛОГ З УКРАЇНСЬКОЮ АСОЦІАЦІЄЮ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
23 жовтня в рамках співпраці з українською асоціацією перекладачів наші здобувачі долучилися до онлайн-лекції Івана Невмержицького — підполковника, військового перекладача, члена правління Української асоціації перекладачів – на тему «Про військовий переклад: досвід, терміни, перспективи».
Разом зі здобувачами і колегами-викладачами з університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро) ми по-справжньому пірнули у світ військової термінології, зацікавилися професійною підготовкою військових перекладачів та осмислили виклики, що постають перед перекладачем у військовому контексті. Такі спільні зустрічі стають джерелом нового досвіду та надихають до співпраці.
 |  |
Молодь ще раз упевнилася в важливості
точності у перекладі, дізналася про особливості роботи в умовах підвищеної
відповідальності, а також про авторський проєкт лектора — Базовий вишкіл з
військового перекладу, який вже допомагає формувати нове покоління фахівців.
Майбутні перекладачі отримали не лише нові знання, а й чітке розуміння перспектив своєї професії та можливостей для професійного зростання.
Щиро вдячні Наталії Павлюк та нашому гостю пану Івану за змістовну зустріч і мотивацію до розвитку! Будемо раді подальшій співпраці!
ПРО УКРАЇНСЬКИЙ НАГОЛОС – МАЙБУТНЬОМУ ВИКЛАДАЧУ І ПЕРЕКЛАДАЧУ: ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ
23 жовтня 2025р. о 13.00 згідно з планом гостьових лекцій на перше півріччя поточного навчального року на кафедру філології та мовних комунікацій завітала Саїк Аліна Володимирівна, к. філол. н., доцент кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з онлайн-лекцією на тему «Природа українського наголосу. Типи наголосу, основні функції».
Виступ колеги-україністки є винятково важливим для здобувачів освітньо-професійної програми «Германські мови та літератури (перша – англійська), переклад включно», майбутніх бакалаврів філології, викладачів та перекладачів.
Аліна Володимирівна провела динамічну зустріч зі студентами. Вона обрала вдалий формат спілкування – спочатку окреслила природу українського наголосу, типи наголосу та його основні функції. Свою розповідь гостя супроводжувала вдалими та цікавими прикладами. На екрані студенти вивчали таблиці з прикладами і удосконалювали свою вимову стосовно різних груп слів: 1) таких, що наголошуються лише на першому складі (дОгмат, кИдати, вИпадок, вІрші, Олень, спИна, грОшей, дрОва, кУрятина, пІдлітковий), 2) з наголосом лише на другому складі (фенОмен, рукОпис, пізнАння, новИй, щавЕль, дочкА, ненАвидіти); 3) та слів, які мають подвійний наголос (ПОмИлка, зАвждИ, прОстИй, слІзьмИ, мАбУть). Студенти активно долучились до виконання поставлених завдань.
Гостя уміло підібрала
ілюстративний матеріал для зустрічі, зокрема, стосовно найменування кухонного
приладдя, закцентувавши увагу на правильному наголосі цих корисних слів
побутового вжитку (цУкорниця, чАшка,
тертУшка, кАвник, тАця, ОполОник, сільнИця та інші.) Також лекторка
запропонувала студентам розглянути колоритні українські слова, якими слід збагатити
свій лексичний репертуар: обіруч, обабіч, горілиць, долілиць, поготів.
Викладач торкнулася питання рухомого наголосу в ряді слів, де від зміни
наголосу змінюється лексичне значення: лікАрський
– лІкарський. Особливо насиченою стала заключна частина, де молодь і колеги
ставили гості запитання, зокрема, про правила наголошення слів іншомовного
походження.
 |  |
Глибоке розуміння особливостей української акцентної системи (її рухомості, місця у слові та граматичній функції) є критично необхідним для формування професійної компетентності мовників. Викладачам ці знання допоможуть підвищити їх власний рівень філологічної ерудиції та стане основою для формування нормативної вимови у їхніх майбутніх учнів. Для майбутніх перекладачів знання про диференційну функцію наголосу забезпечить високу точність усного та письмового мовлення та уникнення прикрих помилок. Перекладач, який прагне до високої нормативної грамотності, має бути обізнаний із новаціями, закріпленими у новому українському правописі (2019), наприклад, впровадження двох варіантів наголошення для деяких слів або зміна нормативного наголосу. Професійна репутація перекладача проявляється, зокрема, у роботі з офіційними, академічними чи медійними текстами та промовами, де використання найновіших і правильних норм наголошення є показником професіоналізму та поваги до мови.
Цілеспрямоване вивчення правил і винятків українського наголосу сприяє покращенню мовної компетенції та швидкості реакції. Більше того, чим краще перекладач знає мовні особливості, тим менше когнітивне навантаження він відчуває під час роботи, що дозволяє зосередитися на змісті та стилі перекладу.
Викладачів кафедри приємно вразила щира зацікавленість студентської аудиторії в поданому матеріалі, вони ставили купу доречних запитань. Сподіваємося на подальшу професійну співпрацю з колегою.