ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ : МЕДІАВИКЛИКИ СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДАЧА

18 грудня 2025р. на кафедру філології та мовних комунікацій завітав гість – СЕРГІЙ ГУЗЬ, редактор видання «Пильний Погляд», економічний оглядач, ініціатор створення незалежної профспілки журналістів України, член комісії з журналістської етики із лекцією для здобувачів-бакалаврів спеціальності B11.041 Філологія (раніше 035) на тему МЕДІАВИКЛИКИ СУЧАСНОГО ПЕРЕКЛАДАЧА.

Маючи близько 30 років професійного досвіду у журналістиці, пан Сергій розпочав із критично важливої тези про навчання впродовж життя. Перші три роки його журналістського життя припали на 90-ті роки, коли відчувався суттєвий брак української академічної літератури з професії. Щоб опанувати свій перший підручник з журналістики, йому довелося вчити польську. Як на мене, це прекрасний зразок для наслідування для наших студентів.

Розпочали спілкування з максимально дотичного концепту «медіаграмотність», наш гість поділився певним скепсисом стосовно цього поняття. Позиція певного медіа - це завжди точка зору, яку медіа транслює аудиторії. Різні медіа можуть транслювати різні точки зору. Можна припустити, що в інформаційному просторі спостерігається протистояння між цими різними позиціями.  Важливий урок для нашої філологічної молоді полягає у тому, як протистояти певним позиціям,  навіюваним медіа – лише постійно розвиватися, поглиблювати свою поінформованість з різних питань.

Маючи великий досвід співпраці з перекладачами, пан Сергій підкреслив потужні переваги перекладацької професії, зокрема, можливість підтримувати свій інтелектуальний розвиток, занурюватися до нових культурних контекстів і пізнавати нове. Саме тому під час робочих виїздів варто якомога більше занурюватися в життя місцевої спільноти, зупинятися в родині, тобто шукати можливостей бути ближче до місцевого ком’юніті, а не зупинятися в готелі, де ти знаходишся ніби «в культурній пустелі».

З досвіду гість поділився, що в наше місто насправді приїздить багато іноземних журналістів, і в таких умовах міжкультурної комунікації у перекладача іноді додаються робочі функції, приміром функція фасилітатора (порадити готель /район міста, безпечні цікаві заклади харчування, порадити щодо пересування містом, продемонструвати свою поінформованість стосовно історії, промисловості та культури міста). Згідно зі спостереженнями нашого гостя, перекладачі, які працюють з іноземними журналістами, зазвичай отримують непогані гонорари і це гарний підробіток. Дещо більші гонорари пропонують при виїзді в зону бойових дій, але для цього треба мати сміливість і певні навички, психічну стійкість.

Наш гість викликав особливий азарт в аудиторії, запропонувавши психологічний експеримент з обробки новин і їх передачі з вуст у вуста. Це був цікавий досвід, який ще раз довів, що інформація у суспільстві циркулює за принципом пошкодженого телефона: щось втрачається, щось домислюється ... З власного досвіду пан Сергій поділився, наскільки важливо мати прямий контакт з першоджерелом інформації (зі свідками подій). Інформацію від першоджерела обов'язково треба фіксувати письмово, не покладатися на пам'ять, особливо якщо інформація йде потоково – тут і зараз. Свідомість оманлива, вона може підміняти факти, цифри, причинно-наслідкові зв'язки.  Для більшості журналістів це проблема, а перекладачу варто працювати над собою набагато більше, адже інформація має втілитися іншою мовою.  (Тут викладачі і молодь зайвий раз підтвердили для себе важливість перекладацьких завдань на імовірнісне прогнозування та незамінність скоропису).

Блок цінних і надзвичайно вчасних порад щодо набуття досвіду вже зараз, під час навчання в університеті:

- можливо напрацьовувати досвід перекладів безкоштовно, на волонтерських засадах;

- підготовка до перекладацької сесії (усної): завжди запитуйте про тематику доповіді заздалегідь, бо на жаль, не усі розуміють психічну складність професії і подекуди пропонують відпрацювати тут і зараз;

- важливе практичне постереження, яке підтверджує тези з підручників з теорії перекладу: перекладач не має перебирати на себе роль головного спікера, він лише транслятор інформації, а тому не має права домінувати, бути більш емоційним і експресивним, ніж головний спікер;

- навіть попри усю патріотичність, при перекладі для іноземців не варто поправляти переклад, коригувати позицію співгромадянина-спікера. У журналістиці прийнято вважати, що додаткові акценти, або прикрашання інформації, вбивають всю об'єктивність і перетворюють журналіста на пропагандиста. Тут не працюють міркування в дусі «революційної доцільності». (А в підручниках для перекладачів пишуть, що не можна «грішити проти оригіналу»).

-   ідеологія і трансляція позиції мовця: слова важливі, особливо в політиці, культурі, економіці. Важливо передати зміст, а не форму, саме тому ключовим є структурно-граматична гнучкість і широкий лексичний репертуар.  У сучасних реаліях критично важливо орієнтуватися в економіці, політиці, екології, знати  актуальні персоналії, домовленості, хронологію актуальних подій, це прояв активної громадської позиції і значна перевага і самодопомога при роботі.

- серйозним викликом від іноземця-спікера буде ідіоматика. Навряд буде можливість дізнатися усі ідіоматичні вислови до робочої сесії або попросити спікера  використовувати їх мінімально, тому в цьому напрямку також треба розвиватися.

- важливо не боятися уточнити у спікера деталі, показати недостатню поінформованість, насправді це є демонстрацією відповідальності за свою роботу, а не проявом слабкості.

- попри усі поради не виділятися і «не перетягувати ковдру на себе», не завадить бути цікавою, енциклопедично освіченою людиною, мати точку зору на мистецькі тренди, розбиратися в музиці, гастрономії, в цілому мати досить широкі знання. Робоча сесія у формальному режимі закінчиться і обов’язково буде час неформального спілкування між учасниками. Саме тут ваша різнобічна поінформованість може стати в нагоді.

- ще одна неочевидна порада: не брати на робочу сесію поганий настрій. Він може зіграти з вами злий жарт в найнеочікуваніший момент. 

Невимушена манера спілкування нашого гостя і, звісно, його багатий медіа досвід створили теплу атмосферу і налаштували аудиторію на продовження дискусії у режимі Запитання-Відповідь. Викладачі і студенти поставили купу запитань, серед найцікавіших обговорили такі:

Наскільки актуальною є професія (усного) перекладача у добу ШІ? Чи є можливість стажування та консультацій у редакції вашої медіа платформи? Ви відвідали близько 30 країн, які соціально-політичні виклики тут відчуваються ? Та багато-багато інших…

Із цікавою людиною-професіоналом завжди цікаво спілкуватися, одне із запитань виштовхнуло нас на ниву соціально-економічних змін в європейському масштабі.  Проблема імміграції – і трудової, і безпекової – піднімає питання інтеграції спільнот до місцевої культури і економіки. Як правило, ця інтеграція може відбутися ефективно лише тоді, коли іммігрант приймає правила гри приймаючої культури, а не зациклюється на спілкуванні в межах своєї спільноти.

З зустрічі кожен з нас пішов наповнений думками, ідеями, пропозиціями співпраці. Це і є найголовнішим результатом таких зустрічей, адже вони сприяють  удосконаленню освітньо-професійної програми і практик під час навчання.

4 червня, об 11.00 в ауд. 213 на кафедрі філології та мовних комунікацій для здобувачів вищої освіти першого бакалаврського рівня за освітньою програмою B11.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» виступив наш випускник 2010 р. Андрій Сербовець, самозайнятий письмовий перекладач і натепер один з зовнішніх рецензентів програми з лекцією на тему «Це вам (не) іграшки: побіжно про локалізацію».

Ретельно підібраний матеріал доповіді про виклики та можливості ігрової локалізації у перекладі дозволив гостю зацікавити студентів старших курсів в межах дисципіни «Практика письмового та усного перекладу».

Лекція пройшла у режимі інтерактивного діалогу із багатим ілюстративним матеріалом з колекції напрацювань нашого гостя. Наші здобувачі отримали уявлення про історію перекладацької локалізації ігор на теренах колишнього СРСР та у сучасній Україні, дізналися про два потужних українських локалізаційних ком’юніті (Unlocteam та Шлякбитраф). Особливий наголос гість зробив на викликах цього напрямку практичної перекладацької діяльності: робота з термінологією (доречність, підбір відповідника, наскрізний характер, швидке переключення між терміносистемами, очуження чи адаптація термінів), модульні тексти, якість готового продукту, конкуренція у перекладацькій спільноті, цифрова компетентність (ICU Message Format).

Наприкінці зустрічі наш гість запропонував охочим спробувати себе у локалізації і поспіпрацювати згодом у режимі тестового перекладацького завдання. Щиро бажаємо нашій молоді натхненної роботи і професійного зростання! Дуже цінуємо таку можливість професійної оцінки їх компетентностей від фахівця.

А для робочої групи і гаранта освітньо-професійної програми B11.041 «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська» (З.Воронова, Н.Валуєва, Н.Кузьменко, М.Романюха) зустріч продовжилася у режимі професійної дискусії стосовно покращення програми з урахуванням потреб ринку ринку праці.

Щиро вдячні Андрію Сербовцю за змістовну лекцію та професійний діалог.

Насичене закінчення академічного семестру НА КАФЕДРІ ФІЛОЛОГІЇ ТА МОВНИХ КОМУНІКАЦІЙ запам’ятається ще однією подією – візитом 2.05.24 випускника кафедри, а тепер також зовнішнього рецензента освітньо-професійної програми «Германські мови та літератури (переклад включно)» Андрія СИДОРЕНКА, перекладача, провідного інженера з ремонту ПРАТ «Кривий Ріг Цемент». 

Гість розпочав свою зустріч із підступного професійного запитання : «Чи ви б погодилися вийти на замовлення попрацювати перекладачем усно, якщо б вам запропонували ввечері попереднього дня і якщо б ви взагалі не знали, про що піде мова?» Відповідь на це запитання має бути заперечна, адже робота усного перекладача - надзвичайно відповідальна і психологічно виснажлива. Погоджуючись працювати в умовах невизначеності, молодий фахівець ставить себе в невпевнене становище, неминуче припускаючись помилок, створюючи задовгі паузи, чим дискредитує себе як фахівця і свою професію. Перекладач, який поважає себе, має відмовлятися він таких сумнівних пропозицій і вимагати більше часу на підготовку та усі можливі супровідні матеріали. 

Наш гість у невимушеній манері поділився своїм двадцятирічним перекладацьким досвідом на місцевому промисловому підприємстві, торкнувся наболілих викликів професії (як-от, машинний переклад, штучний інтелект), епізоди неповаги та браку розуміння складності професії від замовників, чутливі моменти перекладацької етики під час супроводження зустрічей та інше. Гість озвучив декілька важливих порад майбутнім фахівцям-гуманітаріям: попри усі тренди у сфері машинного перекладу, штучного інтелекту, зараз – прекрасний час, аби розвивати власні комунікативні навички. 

Під час навчання в університеті стовідсотково варто намагатися збагатитися досвідом кожного з викладачів професійно орієнтованих дисциплін. Варто створити для себе індивідуальне мовне середовище (language environment). А пізніше, при перших замовленнях варто завжди домовлятися про вартість контракту «на березі», аби уникнути напруження і непорозуміння по завершенні робіт. Зустріч завершилася активною сесією запитань/відповідей. Молодь цікавилася досвідом використання на практиці другою іноземною мовою, методиками самоконтролю при підготовці до усної перекладацької сесії, особистим досвідом гостя з закордонними відрядженнями та кумедними ситуаціями міжкультурного спілкування.